“Час зібратися, швидко і точно діяти” – інтерв’ю Голови Правління СК “Мега-Гарант” Наталії Погорєлової в журналі “Фінансові Послуги”

  1. Які події 2020 року можна назвати переможними для Вашої компанії?

Незвичайний та складний 2020 рік став випробовуванням не тільки для українського страхового ринку, – світ вперше стикнувся з викликами, які піднесла нам пандемія коронавіруса.

На мій погляд, ми гідно впорались з ситуацією, скориставшись  можливостями, які в нас були. І це вже є перемогою. 

По-перше, розвиток подій показав, що взятий нами курс на діджиталізацію бізнес процесів був вчасним: завдяки цьому в лічені дні після введення карантину ми організували дистанційну комунікацію з клієнтами, партнерами, постраждалими, чим забезпечили безперебійну роботу офісу, продовжуючи надавати страхові послуги та виконувати взяті на себе зобов’язання. 

По-друге, криза змусила нас швидко реагувати на зміни, пристосовуватись до обмежень, змінювати бізнес-моделі та плани на поточний і наступні роки. 

В цілому, 2020 рік дав потужний стимул розвитку електронної комерції, споживачі отримали досвід з укладання онлайн договорів страхування, врегулювання страхового відшкодування та оцінили користь сервісу, завдяки зручності та економії часу. 

Для нас і надалі в пріоритеті залишиться пошук онлайн-майданчиків для реалізації власних послуг, з метою збільшення шансів витримати удари, які може завдати криза бізнес-процесам в майбутньому. Якщо бізнес хоче бути помітним у 2021 році, він має бути активним та креативним у першу чергу онлайн. 

  1. Що у минулому році стало найпроблемнішим і що стане уроком для ведення бізнесу в майбутньому?

Карантин і обмежувальні заходи – найбільш гостра, але не єдина проблема, яка турбує українські компанії. Однією з головних проблем є невизначеність. Це змушує бізнес зосередитись на скороченні витрат, повній перебудові процесів і зміні продуктової  лінійки. В існуючих умовах дещо складно будувати довготривалі плани та чітко бачити перспективу.

Головний урок, який дав нам 2020 рік – бути готовими до неочікуваних подій, гнучко і швидко реагувати на нові виклики, постійно адаптувати власні сервіси до нових умов.

Ми розуміємо, що трансформації стануть нормою для бізнесу як у 2021 році, так і в майбутньому. Сподіваємось на краще, та намагаємось спрогнозувати бізнес-тренди, звісно, вже з врахуванням впливу кризових явищ на ринок страхування в Україні.

  1. З огляду на зміни в житті суспільства, економічні та фінансові виклики, якими мають бути сучасні методи роботи страхової компанії і ринку загалом?

Сьогодні вже очевидно для всіх, що рецесія затягнеться на невизначений час – “перечекати” не вийде. Саме тому час зібратися, швидко і точно діяти.

Це привід вийти за рамки звичних завдань, покинути зону комфорту і зосередитися на результаті. Стати потрібними, необхідними для своїх клієнтів і знайти нові ніші і сегменти для свого розвитку.

Страховим компаніям необхідно підвищувати ефективність страхового менеджменту, розраховувати об’єктивно-необхідний рівень витрат на управління, можливості проведення інвестиційної політики, визначати стратегію проведення маркетингової політики, аналізувати на постійній основі ступінь реагування компанії на зміни страхового ринку з метою своєчасного прийняття відповідних заходів; здійснювати оцінку ефективності технології формування технічних резервів та загальних активів компанії.

Життєздатність бізнесу визначає його надійність, прозорість та безумовне виконання взятих на себе зобов’язань, готовність вчитися і змінюватися для своїх клієнтів, слухати і чути. За будь-яких умов і у будь-який час важливо зберегти репутацію компанії. Вона вибудовується не один рік, а руйнується одним необережним рішенням.

Коронакриза показала, що виживають найшвидкіші, найефективніші  і найзатребуваніші. А в сьогоднішніх умовах – ще й найтехнологічніші.  Сучасні цифрові технології – це не тільки зміни у внутрішніх бізнес-процесах, які допомагають підвищити ефективність і прибутковість компанії, це – зовнішня трансформація, що дозволяє поліпшити взаємодію з клієнтами як під час вибору страхового продукту, так у разі врегулювання страхових випадків.  

Що ж до перспектив розвитку ринку страхування в Україні, то багато в чому це  залежатиме від подальшого вдосконалення законодавчої бази, що регулює не тільки сферу страхування, а і загалом всі види діяльності, зокрема розвитку недержавного пенсійного страхування, страхування життя, медичного страхування, іпотечного кредитування, діяльності банків та їх впливу на страхування, а також від створення сприятливої системи функціонування інституту страхових посередників.

  1. На Вашу думку, що із досвіду роботи зарубіжних компаній найбільш цікаве для імплементації у вітчизняний ринок страхування?

Світовий досвід свідчить про те, що в країнах, де створено надійну систему страхового захисту, забезпечується більш високий рівень стабільності та гарантується високий рівень життя населення. Навіть рівень розвитку країни часто визначають на підставі того, як у ній організовано страхову справу, оскільки за дохідністю в багатьох країнах вона посідає значне місце і є важливим механізмом залучення в економіку інвестиційних ресурсів. Страхові компанії займають провідні позиції після комерційних банків за величиною активів, а характер ресурсів, що акумулюється страховиками, дозволяє використовувати їх для довгострокових капіталовкладень.

В європейських країнах діють відмінні від наших принципи виплати страхового відшкодування та встановлені інші розміри страхових сум. В країнах Європи виплата при пошкодженні всіх автівок здійснюється без врахування зносу, в розмірі, що покриває відновлювальний ремонт авто.

Необхідність наблизити стандарти страхового захисту постраждалих в ДТП в Україні до європейських не викликає сумнівів. Тим більше, що при підписанні Угоди про Асоціацію з ЄС в 2014 році наша країна взяла на себе зобов’язання імплементувати вимоги Євродиректив, в тому числі директиви щодо платоспроможності страховиків Solvency II та Моторної директиви. Цей курс підтримує НБУ як новий регулятор небанківського фінансового ринку.

  1. Регулятор планує встановити нові вимоги до статутного капіталу і ця подія викликає немало нарікань на ринку. Прокоментуйте цю вимогу регулятора.

В цілому, ми підтримуємо ініціативи нового Регулятора.

Страхові компанії належать до високо ризикових фінансових установ. Тому підвищення законодавчих вимог до статутних фондів є абсолютно виправданим, бо обумовлено тією особливою роллю, яку відіграє статутний капітал страхової компанії. Наявність необхідного, а головне – достатнього статутного фонду страховика збільшує фінансові можливості виконання страхових зобовязань, гарантує його платоспроможніть.

НБУ, закладаючи законодавчий фундамент для формування фінансово стійкого, конкурентного ринку страхування в Україні, прагне належним чином захистити права споживачів страхових послуг.

Однак, усвідомлюючи масштаби впливу пандемії, можливо саме зараз не найкращий час посилювати вимоги. Сьогодні вкрай важливо підтримати учасників ринку, проводячи реформи поступово. До того ж ми бачимо як європейські країни послаблюють тиск на бізнес, визнаючи необхідність більшої підтримки розвитку галузі та дотримання балансу інтересів споживачів страхових послуг і страховиків. 

Те, як страховий ринок пройде карантин і подолає його економічні наслідки, в значній мірі залежить від дій регулятора. Ми тільки на початку кризи, наслідки від якої будуть посилюватися. Тому тимчасове зниження вимог до капіталу не принесе системних ризиків або ризиків для споживачів, і покаже реальну зацікавленість НБУ в підтримці українського страхового ринку. 

  1. Які зміни (законодавчі чи організаційні) повинні відбутися на ринку для позитивного впливу на роботу та результат вашої компанії та ринку загалом?

Ми щиро сподіваємось, що оновлена нормативно-правова база буде розроблена на зрозумілих, чітких та сучасних засадах, які в свою чергу створюватимуть належну основу для подальшого розвитку та зростання надійних страховиків, посилення здорової конкуренції і буде привабливою для потенційних учасників. А ключовим завданням нагляду за ринковою поведінкою стане справедливе ставлення страховиків до страхувальників та зміцнення довіри населення до сектору страхування.

За підсумком ми очікуємо побачити платоспроможний, фінансово стійкий і конкурентний страховий ринок з відповідним захистом прав споживачів послуг страхування.

Важливо, щоб по завершенню впровадження нової моделі регулювання, страховики могли повноправно брати участь в ключових реформах країни, пов’язаних з системою охорони здоров’я, недержавного пенсійного забезпечення, в розвитку сільського господарства і покриття ризиків значущих галузей економіки. Страховий ринок має величезний потенціал, який і на сьогоднішній день, на жаль, не задіяний.

Основний показник остаточного одужання ринку – це довіра громадян і бізнесу до страхових компаній. І як наслідок – активне добровільне користування страховими послугами. 

  1. Не секрет, страхування не є пріоритетом для громадян України, окрім обовязкових видів страхування. Прокоментуйте причини низького попиту на страхові послуги в Україні, чим вони зумовлені і які кроки має здійснити ринок для покращення цієї ситуації? 

Причина перша, найочевидніша: люди не довіряють тому інституту, який може їм допомогти в різних критичних ситуаціях.

Як це змінити? Один із способів – зробити страхування більш прозорим, технологічним і зрозумілим для споживача.

Важливо все: якість врегулювання, комунікація, відкритість, готовність вести діалог, швидкість реагування на запити, привітність представників. Клієнт має відчувати свою цінність для обраного страховика і в жодному разі не мати сумніву у своєму виборі.

Причина друга: крім браку довіри, наші люди ще слабо усвідомлюють вигоди страхування для себе, основні принципи та механізм дії страхового захисту. І це є значною проблемою. За статистикою, лише третина населення України знають, у чому полягає різниця між накопичувальним та ризиковим страхуванням. Тому можна зробити висновок, що залученість та обізнаність людей у страховій справі є вкрай низькою.

Якщо в європейських країнах людина в першу чергу думає, як захистити себе від непередбачених ризиків і обов’язково першим пунктом закладе в свій бюджет страхування, то в Україні витрати на страхування особистого майна і здоров’я стоять в бюджеті сім’ї на останньому місці, а можуть і взагалі не включатися в необхідні витрати.

Ще одна причина – економія. Рівень споживання страхових послуг прямо залежить від рівня доходів населення і його платоспроможності. Дається в знаки стагнація доходів населення. Зростання цін призводять до зниження споживання в усіх галузях економіки, включаючи страхування. В умовах обмеженого бюджету люди орієнтовані на недорогі продукти. Он-лайн сервіси якраз і дають нам можливість знизити вартість страхової послуги, при максимально високій оперативній ефективності.

  1. Чи плануєте ви запускати нові клієнтські програми/продукти у 2021 році?

Думаю, було б завчасно анонсувати нові ідеї, які ще до кінця нами не опрацьовані та не протестовані. Намагаючись бути ближчими до своїх клієнтів, зараз ми концентруємо зусилля на створенні кращих умов щодо можливостей користування нашими послугами. Розширюємо регіональну мережу та кількість он-лайн майданчиків, через які реалізуються наші продукти.        

  1. Які ваші найближчі очікування і прогнози щодо розвитку небанківського фінансового сектору загалом і ринку страхування зокрема?

У нинішніх мінливих умовах будувати прогнози – справа складна. Адже свого часу ніякі супер професійні аналітики не могли передбачити такий фактор як пандемія.

Світова фінансова криза та всесвітня епідемія мають чи не найбільший вплив на весь фінансовий сектор України і, звісно, страховий ринок не є винятком.

Тож, зовнішні події можуть мати такі наслідки:

  • Підвищення вартості послуг перестрахування
  • Зниження рейтингів фінансової стійкості/надійності перестраховиків
  • Введення додаткових винятків і обмежень у перестрахуванні
  • Зменшення активності чи припинення роботи з дрібними ринками чи ринками, що розвиваються, якщо для входу на ринок потрібні фінансові інвестиції

Зміна регулятора та його нові вимоги до капіталу та резервів страховиків, фінансової звітності і дотримання фінансових нормативів відповідно законодавству в сфері захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг, безумовно матиме незворотний вплив на небанківський фінансовий сектор. Що призведе до потенційного виходу “з гри” деяких учасників страхового ринку.

Але ж споживач в довгостроковій перспективі, після переформатування страхового ринку, отримає набагато якісніші послуги.

Щодо очікувань: впевнена, що всі учасники ринку хочуть в перспективі бачити страховий сектор сильним, фінансово-стійким, конкурентним, спроможним якісно виконувати свою головну функцію – захищати населення та бізнес від ймовірних збитків у разі настання страхових подій.

Коли кожен українець буде розуміти, що він захищений страховою послугою від ризиків, які загрожують йому або його бізнесу, тоді можна буде говорити про успішність реформ.